Дослідницька робота на уроках математики

Виступ Кірової Н.Ф. за темою: “Дослідницька робота на уроках математики”

  • Учитель – це вічний двигун людської душі, а вчительська праця – це щоденна творчість і мистецтво.

В. Сухомлинський

У нашому суспільстві відбуваються постійні зміни. Дуже гострою є потреба у людях, які матимуть знання і спроможні здобувати їх впродовж всього свого життя. Сьогодні  нашому суспільстві потрібна людина,  яка зуміє застосувати знання на практиці, приносячи користь собі і державі.

Випускник освітнього навчального закладу має бути всебічно розвиненим, духовно багатою особистістю, яка володіє необхідними знаннями вміє грамотно опрацьовувати інформацію самостійно опрацьовувати рішення, критично мислити, дбає про розвиток свого інтелекту, культури, духовного і фізичного здоров’я, помічає труднощі і знаходить шляхи їх подолання.

Виходячи з цього завдання модель випускника школи включає ряд аспектів, які характеризують учня як особистість.

СЛАЙД № 3

Ця модель тісно пов’язана з нашою проблемою, яка чітко вказує завдання:

СЛАЙД №4

зацікавити дітей навчанням, допомогти зрозуміти себе, підказати куди спрямувати свої погляди, створити умови, для розвитку пізнавальних інтересів, навчити дітей вчитися і дбати про здоров’я як благополуччя.

Для розв’язання цього завдання, велике значення має мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Це відповідь на питання для чого потрібна математика? Дуже тісно пов’язана з мотивацією дослідницька робота на уроках.

Ідею дослідницької діяльності школярів підтримував відомий вчений та педагог М.Пирогов, яку називав «класно-перевідним навчанням».

Видатний педагог К.Ушинський неодноразово cтверджував, що «навчання має завжди надавати дитині можливість діяльності, яка відповідає її силам, і допомагати тільки там, де в неї не вистачає сил, поступово послаблюючи цю допомогу з віком дитини».

Цю ж думку розвивала вітчизняний педагог-просвітитель і вчений Софія Русова. У багатьох своїх працях вона наголошувала, що вчителеві не варто у своїх лекціях вичерпувати тему, учням потрібно надавати можливість самим доходити до її остаточного розуміння, адже це розвиває уявлення дитини, її творчі сили.

Проблема організації дослідницької діяльності учнів широко обговорюється також на сторінках фахових педагогічних видань, в працях відомих педагогів В.Давидова, А.Занкова, О.Савченко та інших.

Надзвичайно великий внесок в розвиток дослідницької діяльності учня та вчителя зробив В.О.Сухомлинський. У багатьох своїх працях він висуває ряд ідей стосовно організації навчально-дослідницької роботи як на уроках, так і в позаурочний час. Зокрема, він пише:

СЛАЙД №5

«Дуже важливо, щоб мислення учнів ґрунтувалося на дослідженні, пошуках, щоб усвідомленню наукової істини передувало нагромадження, аналіз, зіставлення і порівняння фактів. Спостерігаючи явища і картини природи, дитина оволодіває формами й процесами мислення, збагачується поняттями, кожен з яких сповнюється реальним змістом причинно-наслідкових зв’язків, помічених гострим зором допитливого спостерігача». Видатний педагог звертав особливу увагу на те, щоб кожен учень та вчитель «почувався дослідником», який самостійно здобуває знання, має змогу зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину, доводити висунуті гіпотези під час спілкування зі своїми однокласниками та з учителями.

Формування і розвиток дослідницьких та пошукових здібностей учнів повинно бути на кожному уроці. На це націлюють основні документи освіти: Закон України «Про освіту», Закон України « Про загальну середню освіту», Державний стандарт базової і повної загальної освіти, в яких визначені основні вимоги до освіченості учнів.

Тому сучасна школа все частіше звертається до активного впровадження інноваційних методів навчання, до методик, які базуються на особистісно орієнтованих підходах та до особистості самого учня.

Цьому сприяє організація дослідницької діяльності учнів. Її основу становлять методи дослідження та спостереження в оволодінні математичною освітою.

СЛАЙД №6

Дослідницька  робота – це творча робота учня, яка виконується самостійно і базується на знаннях, уміннях і навичках, здобутих під час оволодіння знаннями на уроках та в позаурочний час.

Залучення учнів до пошуково-дослідницької діяльності з математики можна розділити на такі етапи:

СЛАЙД №7

  1. Підготовчий: пропедевтичне ознайомлення учнів 5-6 класу з дослідницькою діяльністю, поступовим накопиченням досвіду, навичок та вмінь її впровадження. Така підготовка забезпечить високу якість індивідуальних досліджень старшокласників та стабільні результати на другому етапі.
  2. Розвиток дослідницьких умінь учнями 7-8 класів.
  3. Самостійна дослідницька діяльність школярів 9-11 класів.

Дослідницька робота є однією із педагогічних технологій, яка ґрунтується на таких принципах: єдності навчання, виховання, розвитку; синтезу урочної та позаурочної діяльності; ефективності комплексного впливу педагогів, соціуму, родини. Реалізується через: дослідницьку роботу на уроці; інтерактивні, інтелектуальні конкурси; очні, заочні, інтернет-олімпіади; предметні декади; захист науково-дослідних робіт; науково-практичні конференції.

СЛАЙД №8

Дослідницька робота можлива нетрадиційними творчими вправами:

  1. пошук нових способів розв язання задач;
  2. написання математичних творів(сценка,казка,вірш,байка);
  3. складання математичних диктантів;
  4. самостійне опрацювання теми(діти шукають факти,цікаві повідомлення,вчаться працювати з довідковою літературою;
  5. розв язання творчих завдань;
  6. пошук цікавих математичних та логічних задач;
  7. історичні зупинки;
  8. математичні ігри та реклами.

Такі вправи виховують навички дослідницьких роботи,ефективні щодо практичної спрямованості матеріалу.

СЛАЙД №9

Дослідницька діяльність формує такі вміння та навички: планувати свою роботу; використовувати багато джерел інформації; самостійно відбирати і накопичувати матеріал; аналізувати факти; приймати рішення; презентувати створене перед аудиторією; оцінювати себе та інших.

Якщо в системі МАН для якісної підготовки робіт призначається науковий керівник, то в школі – це, в основному, вчитель. Тому головним завданням учителя в проведенні такої роботи є вироблення позитивної мотивації та перетворення її в мету дослідження, складання плану роботи та програми дій, в результаті якої учні оволодівають основами наукового дослідження, вміннями та навичками прогнозування очікуваних результатів, тобто того, заради чого ця діяльність взагалі відбувається.

В результаті організації такої роботи реалізуються важливі функції, а саме: розвиток у дітей потреби в науковій діяльності, формування особистості учня-дослідника, а в майбутньому – науковця, досягнення мети – прагнення найвищих результатів у науково-дослідницькій діяльності.

СЛАЙД№10

Таким чином, структурою виконання науково – дослідницької роботи може бути наступна:

  1. Вибір теми, що зацікавила учня-дослідника.
  2. Створення позитивної мотивації.
  3. Постановка проблеми.
  4. Визначення мети дослідження і завдань, що допоможуть розв’язати проблему.
  5. Висунення робочих гіпотез.
  6. Складання плану роботи над дослідженням.
  7. Вибір оптимальних методів дослідження.
  8. Пошук і знайомство з літературою та іншими матеріалами з теми дослідження.
  9. Прогнозування і формулювання очікуваних результатів.
  10. Пошуково-дослідницька діяльність учнів з обраної теми.
  11. Обробка відібраних матеріалів.

Дослідницьку роботу учень виконує самостійно, використовуючи знання, уміння і навички, які він здобув під час вивчення шкільного предмету, раціонально організовуючи свою діяльність. Успішне виконання науково-дослідницької роботи забезпечується перш за все правильно обраною темою. На етапі обрання теми учень разом з педагогічним керівником аналізують теми минулих років, щоб не повторювалися і визначають актуальні та пріоритетні напрями досліджень, враховуючи інтереси та здібності учня. Обравши тему дослідження, потрібно сформулювати його назву, яка має бути стислою, конкретною і відповідати суті наукової проблеми що потребує розв’язання. Наступним кроком є з’ясування об’єкту і предмета дослідження. Об’єктом науково-дослідницької роботи є процес або явище, що учень обрав для дослідження. Щоб встановити об’єкт, учень має відповісти на питання: що я вивчатиму? Предмет вказує на властивості та функції об’єкта. Важливим етапом науково-дослідницької роботи є встановлення мети, тобто визначення головного напряму розв’язання поставленої проблеми. Мета має відповідати назві роботи. Між метою і результатом дослідження має бути тісний зв’язок, так як мету необхідно досягти обов’язково. Мета науково-дослідницької роботи конкретизується завданнями. Перш ніж починати виконувати науково-дослідницьку роботу, слід ознайомитися з літературними джерелами, які відповідають темі дослідження і можуть знадобитися для її розкриття.

Основна теза дослідницької роботи: «Я знаю для чого мені потрібно все, що я пізнаю, де та як я зможу ці знання застосовувати».

Серед видів дослідження з математики можна виокремити наступні: математичні (дослідження з питань теорії та практики позапрограмових тем з шкільного курсу математики); біографічні (збір та дослідження фактів із життя відомих математиків); історичні та краєзнавчі (аналіз історичних подій, пов’язаних із розвитком математичної думки, вивчення досягнень сучасної математики); інтегровані (математика та фізика, астрономія, інформатика, література, мистецтво та інші).

У своїй роботі учень повинен продемонструвати добрі знання з певного розділу математики, достатній термінологічний словник, уміння самостійно робити теоретичні узагальнення і висновки та практичне застосування досліджуваної теми.

Життєва позиція людини – це рівень її активності. Вона виражається у практичних діях, оцінках, прагненнях. Тому дослідницька діяльність допомагає учням в процесі формування її життєвих пріоритетів та цінностей і є одним із шляхів створення «ситуації успіху» в роботі зі здібними учнями.

СЛАЙД № 11

Напрямки дослідницької роботи визначаються: за кількістю учасників (індивідуальна, парна, групова, колективна); за характером діяльності (пошукова, проектна, порівняльна, лабораторна, ігрова, практична); за змістом (у рамках одного предмета, міжпредметна).

Співпраця або партнерство учителя та учнів під час наукової пошуково-дослідницької діяльності дає плідні результати. Можна визначити такі аспекти: стимул до поглиблення знань з предмета, залучення до організації науково-дослідницької роботи більшої кількості учасників, потреба в оволодінні сучасними методами досліджень, інтелектуальне самовдосконалення.

Для вчителів це: «занурення» в програмовий матеріал, підвищення фахового рівня, застосування пошуково-дослідницьких матеріалів, опанування новітніми технологіями, ознайомлення із сучасною науковою інформацією, узагальнення та поширення досвіду результатів науково-педагогічної діяльності.

Для учнів: нагромадження інформації з предмету, уміння застосовувати знання в нестандартних ситуаціях, формування дослідницьких компетенцій, продовження науково-дослідницької діяльності у вищій школі.

Учень, який протягом навчання в школі займається пошуково-дослідницькою роботою, уміє спілкуватися, застосовувати знання при вивченні інших предметів, розвивати навички самоконтролю та самооцінки, правильно здійснювати свій життєвий вибір.

Математика – це чарівна наука, яка допомагає кожному учню розвинути уміння та здібності. І не важливо, яку професію обере він у майбутньому: будівельника чи кондитера, програміста чи фермера, лікаря чи економіста, отримані математичні знання завжди стають у пригоді. Тому на завершення вивчення математики в 5 класі (як приклад) можна проводити пошуково-дослідницьку роботу, використавши проектну технологію на тему

СЛАЙДИ: 12, 13, 14

«Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання. У нас не повинно бути нещасливих учнів, душу яких гнітить думка, що вони нінащо не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися», – писав В.О.Сухомлинський.

Те, чому діти навчаються в школі , переходить разом з ними у життя. Про це говорять і пишуть учні, для яких успіх – це була школа!

«Математика в житті людини займає особливе місце. Однак, ми настільки споріднилися з нею, що просто не помічаємо її. Кола, квадрати, трикутники, конуси, циліндри – все це навколо нас. Без математики неможливо уявити своє повсякденне життя.

Кажуть що все починається з думки та слова, та я не зовсім погоджуюся з цим висловом. Ось тільки уявімо собі, як народжується дитина… Вона ще не вміє говорити, а перші цифри навколо неї уже лунають: дата народження, вага, зріст. Ми живемо математикою. В дитинстві рахуємо цукерки, щоб потім порівну розділити з братом чи сестричкою, кроки до школи, свій пульс, хвилини чи сторінки книжок.

Здавалося б, що після школи математика не знадобиться. Та це думка хибна. В подальшому житті доводиться використовувати математику ще частіше. Під час навчання у вузі, на роботі і вдома потрібно постійно вирішувати завдання і не тільки математичні. Скільки грошей потрібно заробляти, щоб купити квартиру? Якого розміру повинен бути об’єм будинку. І скільки для цього потрібно придбати цегли? Як правильно розрахувати, щоб народилась дівчинка чи хлопчик? І тут на допомогу приходить математика. Вона слідує за людиною скрізь, допомагає їй вирішувати завдання, робить її життя набагато зручнішим.

Заняття математикою розвиває особистість, робить її цілеспрямованою, активною, самостійною, вчить досліджувати. Ця наука потрібна всім: лікарям та інженерам, перукарям та пекарям, спортсменам та механікам, адже всі люди щось рахують, множать, віднімають та ділять. Така вже наша природа. І я впевнена, що протягом усього життя мені ще не один десяток раз доведеться застосовувати правила з математики, яких мене навчили в школі.

Використання навчального дослідження на уроках математики сприяє зростанню достатнього та високого рівнів навчальних досягнень учнів, успішному складанню ДПА та ЗНО, збільшується кількісний та якісний склад учасників Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру»,

Дитяча творчість, дослідницькі і пошукові уміння піддаються розвитку. Тому рання діагностика і створення умов для їх розкриття в школі як на уроці, так і в позаурочній роботі, є практичною реалізацією дитини, здатної до самовизначення і самореалізації.

Саме завдяки такій організації роботи, учні одержують допомогу як самостійно знайти відповіді на практичні питання – віднайти свій талант і дорогу в житті, відчути свої бажання і навички творити та розвивати сильні і неординарні свої якості.

Це є вимога часу, де особливого значення набуває уміння людини нестандартно мислити, самостійно аналізувати, прогнозувати,виявляти творчий підхід у будь-якій діяльності.

Саме на це спрямовується організація наукової пошуково-дослідницької роботи в школі.

СДАЙД №15

Ми маємо справу з найскладнішим неоціненим, найдорожчим що є в житті – з людиною. Від нас від нашого вміння майстерності мистецтва, мудрості залежить  її життя здоровя, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя її місце і роль у житті її счастья.

В. Сухомлинський

 

Автор публікації: 

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті