BlM4b2z4TOw

Перший урок “Україна – єдина країна” (методичні рекомендації)

Методичні рекомендації

щодо урочистого проведення в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах Дніпропетровщини Першовересневих свят 2014-2015 навчального року – Дня знань та Першого уроку «Україна – єдина країна»

 

Новий, 2014-2015 навчальний рік в освітніх закладах України традиційно розпочинається державним урочистим святом – Днем знань.

…День освіти Першовересневий!

Скільки в ньому світла і тепла,

Що, здається, в щасті школяревім

Наша юність знову розцвіла.

Сонечком голублені все літо,

Загорілі, з квітами в руках –

В рідну школу повертають діти

У святкових селах і містах…

День знань, свято Першого дзвоника у всіх закладах освіти області проводиться у формі урочистої, емоційно насиченої загальношкільної лінійки. Програма свят, комплексно і ретельно продумана, має бути змістовною, цікавою, динамічною, з використанням регіонального, власного досвіду, традиційних і, водночас, неординарних, сучасних технологій проведення шкільних урочистостей, з урахуванням важливих подій в житті країни, краю, школи. Від чіткої й мудрої організації першовересневих заходів у кожній школі значною мірою залежить створення атмосфери єднання шкільної родини, оптимізму, добра, взаємної підтримки, консолідації учнів, учителів, батьків, почесних гостей з приводу спільної радості – початку нового навчального року, а суспільства в цілому – об’єднання навколо ідеї забезпечення миру й захисту інтересів дитинства.

Сьогодення в житті української держави пов’язане з тривожними подіями останніх місяців: окупацією Російською федерацією Криму, збройними акціями російських терористів у східних регіонах України.

Враховуючи суспільно-політичну ситуацію в країні, все ж мусимо пам’ятати : школа для кожної дитини – важливий зміст життя; початок навчального року – це завжди подія значуща, сповнена і радістю, і тривогою, і почуттям відповідальності.

Найперші позиції, які маємо забезпечувати ми, сучасною системою освіти – це громадянське, патріотичне виховання особистості, яка усвідомлює свою приналежність до українського народу, зберігає й продовжує українські культурно-історичні традиції, шанобливо ставиться до рідних святинь, української мови, історії, а також – до культури інших національностей, які проживають в Україні, виявляє культуру міжетнічних і міжособистісних відносин.

Головною особливістю сучасного героїко-патріотичного, національного виховання є формування у дітей та учнівської молоді соціально-ціннісних і особистісно-ціннісних орієнтирів, соціальної ментальності.

Ціннісне ставлення особистості до людей, до себе, до суспільства і держави виявляється у моральній активності, прояві відповідальності, гідності, милосердя, толерантності, і,звичайно, – у патріотизмі, національній самосвідомості, політичній культурі й правосвідомості. Усі ці чинники мають бути у взаємозв’язку й об’єднувати наші зусилля вже на початку навчального року у вихованні юного покоління і, зокрема, – під час підготовки і проведення Дня знань.

Ключові поняття Першовересневих урочистостей 2014-2015 навчального року: Україна, рідний край, єдність, людяність, патріотизм, справедливість, свобода, державність, соборність, героїзм, гідність, відповідальність, толерантність, милосердя…

Дніпропетровщина – неповторний куточок України, серце і душа степового краю та металургії. Мальовничі ландшафти, помірний клімат, багато земних скарбів, мудрість доброзичливих та працьовитих людей, віками сформований самобутній слов’янський менталітет – все це теплом і щирістю захоплює у добровільний полон усіх тих, хто народився та виріс, або хоч раз побував у цих благодатних місцях, які відомі багатою та самобутньою історією. Наш край знаний на весь світ як такий, що дав людству багато відомих імен невтомних трударів, геніальних учених, талановитих митців і письменників, громадських діячів та політиків, життя і праця яких істотно вплинули на розвиток суспільства.

Особлива увага Першого вересня приділяється, звичайно, першокласникам, тим, хто вперше сідає за шкільну парту. Перший день перебування у школі для них – значна подія. Діти, які вперше переступають поріг школи, чекають зустрічі з першою вчителькою, бажають, щоб їх помітили та почули, хочуть бути активними учасниками свята. Необхідно так організувати роботу, щоб першокласники відчули свою значущість і те, що в школі на них чекає багато несподіваних відкриттів, захоплюючих зустрічей, цікавих вражень. Надзвичайно важливо з першого дня перебування дитини в школі створити умови для розвитку її творчості. Спроможність до сприйняття нових ідей, сміливість, ініціативність, незалежність суджень та оцінок і водночас самокритичність окрилює, наповнює відчуттям повноти життя. На думку психологів, саме це є головним критерієм переживання людиною щастя. Тому особливо цінно, щоб День знань запам’ятався дітям як важливий, хвилюючий, яскравий.

Для всіх учнів цей день наповнений різноманітними святковими подіями. Першого вересня звучать привітання для вчителів, учнів та їхніх батьків, це день квітів і посмішок, це свято школи і громади. Це своєрідний старт нового навчального року, нового освітнього процесу. Кожна школа, район, місто має свої традиції проведення свята, своє бачення і підходи, а головне – надзвичайно творчих учнів, здатних виходити за узвичаєні рамки, мислити, уявляти, фантазувати, створювати нове, індивідуальне, унікальне, оригінальне й неповторне.

Рекомендуємо максимально використати виховний потенціал школи, культурно-освітніх, позашкільних, спортивних закладів, громади села, районного центру, міста та залучити до участі у проведенні Дня знань представників органів влади, місцевого самоврядування, міжнародних, громадських організацій, науки й культури, державних установ, меценатів, відомих людей села, району, міста, області, засобів масової інформації і найголовніше – батьків.

Особлива увага на святі – першокласникам, адже вони – головні герої Першого вересня. З цього дня для них дійсно починається нове життя, в якому все є невіданим і невідомим, все тривожить, хвилює і радує. Отже, необхідно подбати про створення для найменших учнів затишної, доброзичливої, приємної атмосфери спілкування, про спеціальні атрибути оформлення заходу, про подарунки, про найщиріші слова привітання – побажання.

У ході підготовки до проведення урочистих заходів необхідно передбачити:

1. Використання Державної символіки (Герб, Прапор, Гімн України) у порядку, встановленому чинним законодавством.

2. Врахування важливих пам’ятних та ювілейних дат 2014-2015 навчального року.

3. Розроблення сценарію урочистої лінійки, плану руху та розташування школярів у визначеному місці.

4. Широке інформування громади району (міста) про проведення урочистих заходів та висвітлення в засобах масової інформації матеріалів про організовані події.

5. Оформлення подвір’я школи, вулиць святкової ходи, центральної площі, стадіону, парку і т.інш.

Під час проведення святкової загальношкільної лінійки доцільно пригадати імена видатних людей села, району, міста, які доклали багато зусиль для мирного, щасливого життя, виявили стійкість і відвагу в особливих життєвих обставинах, сприяли прогресивному поступу Дніпропетровщини, України на шляху до утвердження української державності. Почесних гостей варто запросити до вітального слова.

Урочисте проведення Дня знань сприятиме впровадженню традиційних та інноваційних технологій роботи з учнями, зміцненню родинних зв’язків, розвитку співпраці школи і громади, приверненню уваги органів державної влади, громадських організацій, меценатів до питань розвитку освіти, виявлення та підтримки творчої молоді.

…Малиновий передзвін шкільного дзвоника сповіщає про закінчення літа і початок ще одного року шкільного життя. Перше вересня – світла і чиста сторінка шкільного календаря 2014-2015 н.р., сповнена веселковими барвами, відчуттям нашої єдності та надії на мир і спокій у країні.

Тема Першого уроку 2014-2015 н.р. «Україна – єдина країна» обумовлена суспільно-політичною ситуацією в країні, тривожними і трагічними подіями останніх місяців: окупацією Російською Федерацією Криму, збройними акціями російських терористів у східних регіонах України.  Вищеназвана тема запропонована Міністерством освіти і науки України, Департаментом освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації.

Головна мета проведення Першого уроку-2014: формування в учнів громадянської ідентичності, розуміння єдності й цілісності України, її багатонаціонального народу  як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави.

Завдання, які мають бути реалізованими в процесі Першого уроку і в подальшій виховній діяльності:

–        ознайомлення школярів з основними історичними подіями становлення державності України;

–        формування усвідомленого відчуття приналежності до України, почуття гордості бути українцем, особисто відповідати за долю держави та українського народу;

–        формування готовності служити Батьківщині своїм навчанням, працею та стати на захист державних інтересів країни;

–        виховання поваги до державних символів, шанобливого ставлення до мови, традицій і культури українців та представників інших національностей, що населяють країну;

–        створення сприятливих умов для формування у школярів національної самосвідомості, розуміння своєї етнічної, культурної, мовної єдності, своєї національної неповторності, свого зв’язку з історичною долею народу.

Перший урок в новому навчальному році бажано провести в нестандартній формі, зважаючи на те, що для школярів цей день є святом повернення до школи, як до рідної домівки. Це – радість зустрічі з друзями, улюбленими вчителями. Це – надія на те, що в новому навчальному році все буде інакше, значно краще…Звідси – радісний настрій дітей, емоційне піднесення, бажання діяти. Тому важливо, щоб Перший урок пройшов урочисто, з яскравими і цікавими моментами та став поштовхом до подальшої роботи з вивчення історії України, рідного краю, усвідомлення школярами спільних цінностей української нації, викликав бажання дізнатися більше про життя і творчість видатних українців.

Під час підготовки до уроку та оформлення класної кімнати (зали) рекомендуємо використовувати державну символіку України – Прапор, Герб, Гімн; карти України, Європи, Дніпропетровської області; ілюстрації краєвидів України та рідного краю; елементи народної символіки, вишитий рушник, букет осінніх квітів з червоною калиною і колосками пшениці, репродукції картин з Петриківським розписом; портрети видатних українців та відомих людей рідного краю; тексти художніх творів; світлини пам’ятних місць рідного краю; роздатковий матеріал для роботи в парах та групах тощо.

Доцільними будуть наявність елементів державної символіки в одязі вчителя та учнів (використання національного вбрання підкреслить мотив єдності і неповторності українців).

Урок може бути розроблений із використанням інтерактивних технологій, мультимедійної презентації, фотосюжетів, відеороликів, театралізації, ігрових форм роботи тощо. Необхідно запропонувати учням розвивальні завдання, дискусійні запитання, практичні вправи, що сприяють розвитку мислення школярів, зокрема: кросворди, розшифровки, ребуси, незакінчені речення.

Під час підготовки та проведення Першого уроку слід враховувати як індивідуальні, так і вікові особливості учнів.

Епіграфом до Першого уроку 2014 можуть бути такі рядки:

 

В дитинстві відкриваєш материк,

котрий назветься потім – Батьківщина.

Л.Костенко

***

На світі різні є країни,

Такі є землі – просто рай.

Але своєї України,

Де б ти не був, не забувай.

Вона найкраща, найрідніша,

Від діда, прадіда земля.

Тут навіть небо, навіть тиша

До тебе словом промовля.

В.Сіренко

***

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

В.Симоненко

***

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

В.Симоненко

***

Я єсть народ, якого Правди сила

Ніким звойована ще не була!

П.Тичина

***

У мирі та єднанні наша сила –

Це вічно пам’ятати треба нам.

В.Крищенко

 

Моделюючи структуру та зміст Першого уроку, радимо врахувати, що належне місце у вихованні громадянина-патріота займають такі складові:

–        патріотизм як почуття любові до свого народу, до України, турбота про їхнє благо, готовність захистити та відстояти українську державну незалежність;

–        правосвідомість як усвідомлення своїх прав, свобод, обов’язків, відповідального ставлення до законів, до державної влади;

–        національна самосвідомість, що базується на національній ідентифікації та вбирає в себе: віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє, волю до праці на користь народу; уміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди, символіку;

–        планетарна свідомість, що включає відчуття єдності й унікальності життя на Землі, повагу до всіх народів, їхніх прав, інтересів і цінностей; розуміння світу як єдності та різноманітності.

–        культура міжетнічних відносин, що розуміється як реалізація на практиці взаємозалежних інтересів у процесі економічного, політичного, соціального та духовного життя на принципах свободи, рівноправності, взаємодопомоги, миру, толерантності;

–        політична культура, що включає належну політичну компетентність, знання про типи держав, політичний устрій суспільства, політичні організації та інституції, принципи, процедури та регламенти суспільної взаємодії, виборчу систему;

–        моральність, що являє собою єдність національних та загальнолюдських цінностей (доброта, увага, чуйність, милосердя, толерантність, совість, чесність, повага, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність);

–        працьовитість, що передбачає трудову активність, ініціативу,розуміння економічних законів і проблем суспільства та шляхів їх розв’язання; готовність до соціальної творчості як умови соціальної адаптації, конкурентоспроможності та самореалізації особистості в ринкових відносинах.

Готуючись до уроку, учителеві необхідно врахувати, що становлення  почуття громадянина-патріота у молодших школярів передбачає формування основних моральних цінностей – людяності, гідності, справедливості, толерантності, відповідальності, що визначають ставлення до людей і сприяють єдності країни, стабільності, миру і злагоді в Україні.

Тому пріоритетною для проведення Першого уроку в початковій школі радимо визначити ідею «Вчимося бути добрими людьми».

Із цією метою доцільно опрацювати ключові показники ціннісного ставлення до людини, зокрема:

Людяність – це важлива моральна цінність, що визначає гуманне ставлення особистості до себе і до іншої людини. Людяність є усвідомленням свого буття з точки зору моральності; готовність послугуватися моральними цінностями у власній поведінці; протистояння злу, аморальності й насиллю.

Людяність не є даною від народження, а культивується особистістю самостійно в процесі життя через турботу про інших, співчуття,  любов до рідних, учителів, друзів, безкорисливу допомогу і розраду, що є особливо важливим у молодшому шкільному віці.

Гідність – це особливе моральне ставлення людини до себе, що виявляється в усвідомленні своєї самоцінності, моральної рівності серед людей; ставлення до людини, в якому визнається її безумовна цінність. Справедливість характеризує людські стосунки і визначає певний порядок життя дитини в дитячому колективі, сім’ї, визнання її гідності тощо. Справедливість у молодшому шкільному віці пов’язана з дотриманням правил поведінки, моральних норм, етикету, чесністю, правдивістю тощо. Толерантність характеризується здатністю терпляче,уважно ставитися до інтересів, переконань, вірувань, звичок і поведінки оточуючих. Складовими толерантності можна вважати такі особистісні моральні якості, як доброзичливість, повага, чуйність, тактовність, делікатність, великодушність тощо. Ці якості тісно пов’язані з емпатією людини, її здатністю до співпереживання і співчуття.

Відповідальність характеризується уважним ставленням до іншого, передбачає урахування його потреб, відповідального ставлення до обов’язків, повагу до вчителя, батьків, однолітків. Бути відповідальним означає переживати власну значущість, усвідомлювати свою корисність для інших, можливість щось зробити для оточуючих, а також передбачити можливі наслідки своїх дій.

У процесі організації роботи з першокласниками рекомендуємо надати перевагу діалогічному способу спілкування, виконанню практичних дій, ігровим формам роботи.

У процесі ігрової діяльності у молодших школярів формується орієнтація на загальний зміст людських взаємин і стереотипів поведінки. У подальшому це створює міцний ґрунт для глибоких, усвідомлених громадянсько-патріотичних почуттів, які зміцнюються і поглиблюються з розвитком дитини.

У роботі з учнями 2-4 класів важливо приділити увагу проблемі формування моральної чутливості до життєвих ситуацій; усвідомлення школярами єдності населення всіх регіонів України та найголовнішої людської радості – жити серед людей.

З цією метою радимо використовувати етичні бесіди за змістом моральних понять з опорою на конкретні приклади життя, відомі художні твори. Під час етичної бесіди вчитель використовує позитивний приклад поведінки дітей, застосовує наочність: плакати, ілюстрації книг, мультфільми, фільми. Говорити можна про правила поведінки та спілкування в школі, дома, на вулиці, у громадських місцях; про шанобливе ставлення до родини, народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу; про моральні якості, що визначають становлення громадянина-патріота; про почуття власної гідності; про прийнятні й неприйнятні нами способи прояву емоцій; про роль ціннісного ставлення до людини у становленні гармонійних стосунків; обговорювати прочитані художні твори або ситуації; аналізувати життєві спостереження.

Варто врахувати, що навчити дітей бачити і відчувати, розуміти і переживати всім серцем, шанобливо ставитися до оточуючих та спільних цінностей українського народу можна, залучивши їх до обговорення низки запитань, наприклад:

–        Що ви найбільше цінуєте в собі (в інших)?

–        Яку людину вважають людяною, чуйною?

–        Що таке гідність?

–        Що таке толерантність?

–        Які вчинки можна назвати толерантними?

–        До кого ми маємо ставитися толерантно?

Використання методики незакінчених речень допоможе сформувати у дитини уявлення про «добро» як життєву цінність людини і «зло» як його протилежність. Учитель може запропонувати дітям поміркувати і висловитися з приводу закінчення речень на кшталт: «Мене можна цінувати за те, що я…», «Людяність – це…», «Відповідальність – це…»,«Справедливість – це…», «Повага гідності – це…», «Толерантність – це …».

До опитування слід залучити усіх учнів класу, при цьому варто обов’язково ставити до дітей питання мотиваційного характеру («Чому саме таке закінчення ти пропонуєш?»).

Ефективність проведення Першого уроку в початковій школі залежить від використання вчителем сучасних інтерактивних форм та методів роботи.

З цією метою доцільно застосовувати методи зворотного зв’язку та соціального порівняння («Мікрофон», «Мозковий штурм», «Піктограми»); пізнавально-дослідницькі методи (етична бесіда, «Дискусійна сітка», «Запитання до автора», «Філософія для дітей», метод «Прес»); ігрові та діяльнісні методи (рольові ігри, ігри-драматизації, «Галерея», метод проектів, розв’язання морально-етичних ситуацій); інтерактивні методики («Асоціативних зв’язків», «Незакінчених речень»).

У ході Першого уроку варто обговорити з дітьми та проаналізувати ситуації морального вибору, спонукаючи їх до діалогу, висловлювання власної позиції та ставлення до відповідних вчинків. Необхідно мотивувати дітей до вдумливого і вимогливого аналізу своїх вчинків, своєї поведінки та готовності бути гідним громадянином України.

 

Проведення Першого уроку та організацію діяльності учнів основної школи (5-8 класи) радимо зосередити навколо ідеї «Ми – нація єдина!». Із цією віковою категорією школярів доцільно продовжити процес формування системи цінностей, зокрема: правил та норм поведінки, соціально важливих для суспільства, що становлять основу правопорядку; почуття патріотизму, розвиненої правосвідомості, культури міжетнічних відносин; активної життєвої позиції щодо негативних проявів у соціумі; толерантного ставлення до історії та культури інших народностей; почуття свободи, людської і національної гідності.

Під час проведення Першого уроку особливу увагу слід приділити формуванню почуття свободи і гідності, що серед морально-духовних та громадянських цінностей є визначальною. При цьому вчителю необхідно враховувати способи досягнення різних видів гідності:

–        –             людська гідність (Я – дитина, людина, представник людства);

–        –             особистісна, власна гідність (Я – учень, гуманіст, нащадок і продовжувач славного роду);

–        –             національна гідність (Я – українець, творець себе і держави, нації).

Для учнів основної школи доцільно дати коротку характеристику державної символіки і надати інформацію про історію виникнення та значення Державного Прапору України.

Також рекомендуємо ознайомити учнів з історією української державної символіки.

З метою ефективної реалізації мети та завдань уроку важливо ознайомити учнів з історичним минулим України та основними державотворчими подіями становлення незалежності, звернувши увагу учнів на ідею єдності нашої держави, що була найзаповітнішою мрією українців протягом багатьох сторіч. Її обґрунтували у своїх працях визначні мислителі та діячі: члени Кирило-Мефодіївського братства (до нього належав і Тарас Шевченко), «Руської трійці» на чолі з Маркіяном Шашкевичем у Галичині, Михайло Драгоманов, Іван Франко, Михайло Грушевський. Саме вони висунули завдання – об’єднати всі етнічні українські землі в єдину державу.

Інтерес до історії України, її політичного та соціального розвитку має доповнюватися бажанням дізнатися про історію свого села, міста, вулиці, історію своєї сім’ї, видатних людей України та рідного краю.

У ході проведення Першого уроку акцентуємо увагу на доцільності використання виховного потенціалу інтернет-ресурсу, що дає можливість запропонувати учням віртуальні подорожі музеями України та залучити їх до вивчення історико-культурної спадщини країни.

Проведення Першого уроку для учнів старшої школи (9-11 класи) доцільно підпорядкувати ідеї «Ми – різні, але ми – єдині»

Зміст такого уроку передбачає ознайомлення учнів з «Декларацією про державний суверенітет України», «Актом проголошення незалежності України», «Декларацією прав національностей України», «Законом про громадянство України», Конституцією України.

Доцільно звернути увагу учнів на те, що незалежність України – заслуга не лише певних політичних сил та рухів, але й усього українського народу, здійснення мрій багатьох його поколінь. Варто згадати, що завжди, навіть за найменш сприятливих обставин, проголошувалась державність, зокрема тільки в XX столітті чотири рази: 22 січня 1918 року (IV Універсал Центральної Ради), 30 червня 1941 року у Львові (Акт відновлення Української держави), 5 жовтня того ж року у Києві, 24 серпня 1991 року (Акт проголошення незалежності України). А ще ж проголошення в листопаді 1918 року Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), проголошення незалежності Карпатської України (березень 1939 року).

Одним з офіційних символів країни, що уособлює її суверенітет є Державний Прапор України. Національні символи – це свідчення високого духу народу, його історичних прагнень, унікальності, своєрідний генетичний код нації. Вони покликані служити надійною основою формування громадянських рис особистості, її патріотизму, національної свідомості.

Доцільно ознайомити учнів з історією становлення та розвитку вітчизняного конституційного права, а також із діяльністю видатних постатей у цій сфері з давніх часів до сьогодення.

Окрім того, необхідно розкрити сутність окремих статей Конституції України, що визначають цінності української нації: державний суверенітет, незалежність, територіальну цілісність й демократичні засади державного устрою (стаття 1).

Продовжуючи роботу з Конституцією України, необхідно підкреслити, що Основний Закон закріплює невід’ємні права і свободи людини та громадянина, що належать їм від народження, гарантуються державою та становлять ядро правового статусу особи в Україні:

–        –             особисті права і свободи: право на життя та право на захист свого життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (ст. 27); право на повагу до своєї гідності (ст. 28); право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29); право на недоторканність житла (ст. 30); право на невтручання в особисте життя (ст. 32); право на свободу пересування, право вільного вибору місця проживання (ст. 33); право на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35); право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49); право на безпечне для життя і здоров’я довкілля (ст. 50); право на охорону сім’ї, дитинства, материнства і батьківства (ст. 51);

–        –             політичні права і свободи: право на свободу думки і свободу слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34) тощо;

–        –             економічні, соціальні, культурні права і свободи: право власності, право на працю, на належні безпечні умови праці (ст. 43); право на відпочинок (ст. 45); право на соціальний захист (ст. 46); право на житло (ст. 47); право на освіту, безоплатне здобуття вищої освіти (ст. 53); право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 54); право знати свої права і обов’язки (ст. 57); право на правову допомогу (ст. 59) тощо.

Також важливо звернути увагу учнів на міжнародні нормативно-правові акти, які стосуються захисту прав людини. Ефективність проведення Першого уроку значною мірою залежить від вибору форм та методів його організації. Пріоритетна роль має належати активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини, сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості, відкритості, толерантного ставлення до відмінностей між людьми. Тому радимо використовувати: соціально-проектну діяльність, метод відкритої трибуни, демократичний діалог, диспут, дебати, брейн-ринг, уроки пам’яті, уроки мужності, акції та флешмоби патріотичного спрямування.

У процесі проведення Першого уроку, звертаючись до подій минулого і сьогодення, варто наголосити на споконвічному прагненні українського народу до вільного, щасливого, заможного життя, відзначити подвиги українських військових та добровольців у боротьбі з російськими бойовиками (у цей момент уроку доцільно оголосити хвилину мовчання, з метою вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, воїнів та інших загиблих у боротьбі за свободу, цілісність та єдність нашої держави.

Кожен учитель, класний керівник має акцентувати увагу вихованців на тому, що патріотизм – це звичайний стан повсякденного життя людини, який виявляється не тільки під час надзвичайних ситуацій. Важливо, щоб наші діти ідентифікували себе з українським народом, прагнули жити в Україні, розуміли необхідність дотримання конституційних та правових норм, володіння державною мовою, шанобливого ставлення до історії, культури та традицій українського народу.

На Перший урок пропонуємо запросити представників місцевої влади, депутатів, діячів культури і науки, активістів громадських організацій, учасників історичних подій, знавців і шанувальників історії рідного краю.

Ретельно організований Перший урок сприятиме тому, щоб школярі зростали успішними учнями, впевненими людьми, відповідальними громадянами, готовими бути повноцінними членами суспільства, які зможуть знайти шлях до стабільності, миру і злагоди в Україні.Рекомендована література:

  1. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (програма). Затв. наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 №1243.
  2. Концепція національно-патріотичного виховання молоді (затвердж. наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754).
  3. Про організацію навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі. – Лист Міністерства освіти і науки України від 01.07.2014 № 1/9-343.
  4. Про проведення Першого уроку у 2014-2015 н.р. . – Лист Міністерства освіти і науки України від 01.08.2014 № 1/9-388.
  5. Супруненко В.П. Ми – українці. Вся Україна.(В цифрах, фактах, подіях і особах. Енциклопедія українознавства).У двох книгах. Науково-популярне видання. – Дніпропетровськ: ВАТ «Дніпрокнига», 1999.
  6. Ігнатенко П.Р. та інш. Виховання громадянина: психолого-педагогічний і народознавчий аспекти. – К.:ІЗМН, 1997.
  7. Із творчої скарбниці наших колег (20-річчю Незалежності України присвячується).Сценарії. – Дніпропетровськ, 2011.
  8. Бех І.Д. Виховання особистості. – К.:Либідь, 2008.

Автор публікації: 

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті