Звернення Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до батьків

Звернення Головного управління ДСНС України

у Дніпропетровській області до батьків

Шановні батьки!

 

Нещастя з дітьми стається саме тоді, коли вони залишаються на самоті, а небезпека чатує на кожному кроці: вдома – коли працюють електропобутові прилади та є вільний доступ до сірників та запальничок, вибухонебезпечних предметів, хімічних речовин; на вулиці – в умовах стрімкого потоку транспорту; під час відпочинку: у лісі, горах, біля водоймищ. Діти стають заручниками обставин, а їх незнання елементарних правил безпеки нерідко стають першопричинами сумних та трагічних наслідків. Додайте сюди невмілі  дії в екстремальних ситуаціях – і є усі чинники для трагедії.

За 10 місяців 2015 року на Дніпропетровщині від вогню вже загинуло 6 дітей, та  ще 10 постраждало; під колесами чи в салонах автомобілів загинуло 17 дітей; на водних об’єктах – 2 дітей;  від нещасних випадків загинуло 2 дитини, а 4 постраждало; від вживання дикорослих грибів постраждало 2 дитини.

Ми завжди наголошували й надалі будемо наголошувати на тому, що навіть якщо підпалювачем безпосередньо була дитина, вина за це лежить не на ній (через юний вік, брак досвіду, неусвідомлення  подальших наслідків), а на дорослих. Саме вони залишили на видному місці сірники чи запальничку, саме вони не пояснювали дитині, чим можуть скінчитися пустощі з вогнем, або не стали для малих взірцем суворого дотримання правил пожежної безпеки. А, як відомо, словесні повчання чи заборони нічого не варті без  практичного прикладу. Зрештою, саме батьки залишили дитину без нагляду вдома чи не цікавилися, чим вона займається у дворі, під’їзді, підвалі тощо.

Ніщо не замінить батьківської турботи про життя, здоров’я, долю своїх дітей. Тож принагідно звертаємося саме до батьків: по-справжньому турбуйтеся про дітей, навіть якщо вони здаються вам дорослими й самостійними, навіть якщо ви дуже втомлюєтеся на роботі, не маєте вільного часу чи сил. Нічим не виправдати й не пояснити байдужість чи неуважність до власної дитини, а біль від її втрати – неперебутній. Аби уникнути запізнілого каяття, цікавтеся, чим живе ваша дитина, з ким товаришує, які в неї ігри, інтереси, схильності. Не лінуйтеся повторювати дітям ази безпечної життєдіяльності, перевіряти, наскільки їх засвоєно, застосовуються ці знання, вміння й навички практично, чи є просто «вантажем» знань.

Щоб уберегти дитину від біди, треба пам’ятати та дотримуватись наступних правил:

– не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час,

– не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям та вступати в контакт з незнайомими людьми на вулиці,

– вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104,

– забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними,

– не дозволяти підходити до обірваних електропроводів,

– не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича,

– не дозволяти дражнити тварин,

– не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна, визирати у відчинене вікно,

– не дозволяти користуватися сірниками, відкритим вогнем, електричними й газовими приладами без нагляду дорослих;

– не дозволяти купатися в необстежених водоймах, пустувати на воді, запливати на глибокі місця,

– вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

Ви повинні знати про кожен крок вашої дитини, бо її життя знаходиться у ваших руках.

 

Автор публікації: 

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті